Часто запитувані запитання
ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ
УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У МІСТІ КИЄВІ


ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИ ДИТИНУ,ЯКЩО МАТИ ДИТИНИ В ШЛЮБІ НЕ ПЕРЕБУВАЄ ТА ВІДСУТНЯ ЗАЯВА ПРО ВИЗНАННЯ
БАТЬКІВСТВА

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем
проживання матері.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання матері дитини,то за її
бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути заначене фактичне місце її
народження.
Під час державної реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується
фактичне місце народження.
Заявником може бути як мати дитини,так і інша особа.

Які документи повинен надати заявник про зверненні до відділу ДРАЦС

-медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о),форма якого затверджена наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 08.08.2006 за №545,зареєстрованим у Міністрестві юстиції України 25.10.2006 за №
1150/13024 (далі-медичне свідоцтво про народження),що видається закладами охорони здоров’я незалежно від
підпорядкування та форми власності,де приймаються пологи.
* У разі народження дитини поза закладом охорони  здоров’я державна реєстрація народження
проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під
наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о),форма якої затверджена наказом Міністерства охорони 
здоров’я України від 08 серпня 2006 року №545,зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року
за №1150/13024 (із змінами) далі (медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу),та
висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я,затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня  2013 року № 9.
-паспорт або паспортний документ,що посвідчує особу матері;
-паспорт або паспортний документ,що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація
проводиться не матір’ю дитини,а іншою особою;
-документ,який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (заява матері).

Як присвоюються дитині прізвище,ім’я та по батькові.
Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька
дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері,а власне ім ’я та по батькові-за вказівкою матері у
заяві про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу
України.Графи актового запису про народження “Дата народження”,”Місце проживання” в розділі “Відомості
про батька у цьому випадку не заповнюється.

ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИ ДИТИНУ,ЯКЩО БАТЬКИ ДИТИНИ ПЕРЕБУВАЮТЬ В ШЛЮБІ ТА МАЮТЬ СПІЛЬНЕ
ПРІЗВИЩЕ

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця  від дня народження дитини.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем
проживання її батьків чи одного з них.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з
них,то за їх бажанням місце народження дитини в актовому записі про народження можу бути визначене
фактичне місце її народження.
Під час державної реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується
фактичне місце народження.
Заявником можу бути як один із батьків дитини,так і інша особа.

Які документи повинен надати заявник при зверненні до відділу
-медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о),форма якого затверджена наказом Мінстерства
охорони здоров’я України від 08.08.2006 
№ 545,зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі- медичне свідоцтво про
народження),що видається закладами охорони  здоров’я незалежно від підпорядкування та форми власності,де
приймаються пологи.
* У разі народження дитини поза закладом охорони  здоров’я державна реєстрація народження дитини
проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під
наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о),форма якої затверджена наказом Міністерства охорони 
здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545,зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006
року за № 1150/13024 ( із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального
закладу),та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони  здоров’я за
формою,встановленою у додатук 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом
охорони здоров’я ,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9.
-паспорти або паспортні документи,що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ,що
посвідчує особу одного з батьків,з поважних причин не можу бути пред’явлений,то орган державної реєстрації
актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини.Відомості про другого з
батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.Дані про громадянство в актовому записі про
народження та свідоцтві не заповнюються,про що робиться відповідний запис у графі “Для відміток” актового
запису про народження.Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства,яке регулює порядок
внесення змін до актових записів цивільного стану;
-паспорт або паспортний документ,що посвідчує особу заявника,у разі якщо державна реєстрація
народження проводиться не батьками,а іншою особою;
-документ,який є підставою для внесення відомостей про батька дитини(свідоцтво про шлюб).За відсутності
свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу можу бути відмітка про його державну
реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

Як присвоюються дитині прізвище,ім’я та по батькові
Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.
Власне ім’я дитини визначається за згодою батьків.
При державній реєстрації народження іншою особою власне ім’я дитини присвоюється за її вказівкою.
При державній реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен,якщо інше
не випливає із звичаю національної меншини,до якої належать мати і (або) батько,про що в графі “Для відміток”
актового запису про народження робиться відповідна відмітка,яка засвідчується підписами одного або обох
батьків.
У разі відсутності при державній реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір
вирішується органами опіки й піклуванням або судом.
По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька.Якщо батько має подвійне власне ім’я,то по
батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків,про що робиться відмітка в графі “Для відміток”
актового запису про народження,яка засвідчується підписами одного або обох батьків,на прохання батьків по
батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.Про
бажання батьків робиться відповідна відмітка в актовому записі про народження в графі “Для відміток»,яка
скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.

ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИ ДИТИНУ, ЯКЩО БАТЬКИ ДИТИНИ ПЕРЕБУВАЮТЬ В ШЛЮБІ ТА МАЮТЬ РІЗНІ ПРІЗВИЩА

Державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою обох батьків не пізніше одного місяця від
дня народження дитини.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем
проживання її батьків чи одного з них.
       Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то
за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне
місце її народження.
       Під час державної реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується
фактичне місце народження.

Які документи повинен надати заявник при зверненні до відділу
- медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №
1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров’я незалежно від
підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
*У разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я державна реєстрація народження проводиться
на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом
лікувального закладу (форма № 103-1/о). форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я
України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №
1150/13024 (зі змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та
висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я за формою,
встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9.
-  паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків. Якщо документ, що посвідчує особу
одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного
стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі
зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться
відповідний запис у графі «Для відміток» актового запису про народження. Надалі ці дані можуть бути доповнені
відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану;
- документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб). За
відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну
реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

Як присвоюються дитині прізвище, ім’я та по батькові
При різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або
подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі «Для
відміток» актового запису про народження. Який засвідчується підписами обох батьків.
       *У разі якщо мати чи батько дитини не може особисто з’явитись до органу державної реєстрації актів
цивільного стану, то її (його) заява. Справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути
подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій
довіреності.
У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища - батька чи матері -
повинно починатися прізвище дитини.
       За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.
Власне ім’я дитини визначається за згодою батьків.
       При первинній реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше
не впливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько, про що в графі «Для відміток»
актового запису про народження робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписами одного або обох
батьків.
       У разі відсутності при державній реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір
вирішується органами опіки й піклування або судом.
       По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне власне ім’я, то по
батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків, про що робиться відмітка в графі «Для відміток»
актового запису про народження, яка засвідчується підписами одного або обох батьків. На прохання батьків по
батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі. Про
бажання батьків робиться відповідна відмітка в актовому записі про народження в графі «Для відміток», яка
скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.

ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИ ДИТИНУ, ЯКЩО БАТЬКИ ДИТИНИ НЕ ПЕРЕБУВАЮТЬ В ШЛЮБІ ТА БАЖАЮТЬ ПОДАТИ
ЗАЯВУ ПРО ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА

       Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини
від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства.
       Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через
представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій
заяві. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.
Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця від дня народження дитини.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем
проживання її батьків чи одного з них.
       Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то
за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне
місце її народження.
       Під час державної реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується
фактичне місце народження.

Які документи повинен надати заявник при зверненні до відділу
- медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №
1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров’я незалежно від
підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
*У разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я державна реєстрація народження проводиться
на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом
лікувального закладу (форма № 103-1/о). форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я
України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №
1150/13024 (зі змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та
висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я за формою,
встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9.
-  паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків;
- документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини(заява матері та батька про визнання
батьківства).

Як присвоюються дитині прізвище, ім’я та по батькові
При складанні актового запису про народження дитини прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а
по батькові і відомості про батька - відповідно до заяви про визнання батьківства. Якщо батьки бажають присвоїти
дитині прізвище батька, та воно виправляється в актовому записі про народження на підставі вищезазначених
документів.

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ЗМІНИ ІМЕНІ

За власним бажанням змінити ім’я (прізвище, власне ім’я) можна з 16 років, а для осіб з 14 років - за
наявності дозволу обох батьків (одного з батьків - у разі, коли другий  помер,  визнаний  безвісно відсутнім,
оголошений померлим, визнаний    обмежено    дієздатним,    недієздатним,   позбавлений батьківських  прав 
щодо  цієї  дитини, а також якщо відомості про батька   (матір)   дитини  виключено  з  актового  запису  про  її
народження  або  якщо  відомості  про  чоловіка  як  батька дитини внесені до актового запису про її народження
за заявою матері) або піклувальника  про  надання  згоди  на зміну імені).
Загальний строк, протягом якого здійснюється процедура зміни імені - 3 місяці.

Які документи повинен надати заявник при зверненні до відділу
Документи, які додаються до заяви про зміну імені:
Свідоцтво про народження;
Свідоцтво про шлюб (у разі якщо заявник перебуває у шлюбі);
Свідоцтво про розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили
(у разі якщо шлюб розірвано);
Свідоцтва про народження дітей віком до 18 років;
Свідоцтво про зміну імені (у разі повторної зміни);
Фотокартка заявника (3х4);
Квитанція про сплату державного мита (якщо зміна імені проводиться вперше сплачується 5 гривень 10
копійок, повторна зміна імені - 51 гривня). 
Заява про зміну імені подається заявником особисто до відділу державної реєстрації актів цивільного стану
за місцем його проживання.
Відділ   державної  реєстрації  актів  цивільного  стану надсилає    необхідні    матеріали   до  
територіального   органу Національної  поліції  за  місцем  проживання заявника для надання висновку про
можливість зміни імені.
Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної  перевірки,  яка  проводиться 
безоплатно,  у місячний строк  готує та надсилає висновок про можливість зміни імені.

Чи можуть відмовити в зміні імені?
Підставами  для відмови у наданні дозволу на зміну імені є: 
- здійснення  стосовно  заявника  кримінального провадження або його  перебування під адміністративним
наглядом;
- наявність у заявника судимості,  яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
- офіційне звернення правоохоронних  органів  іноземних  держав про оголошення розшуку заявника;
- подання заявником неправдивих відомостей.
Відмова у   наданні  дозволу  на  зміну  імені  може  бути  в установленому порядку оскаржена у суді.

Протягом місяця після зміни власного імені або прізвища необхідно обміняти внутрішній паспорт, замінити
закордонний паспорт, якщо він наявний. Після отримання свідоцтва про зміну імені необхідно отримати нову
довідку про присвоєння ІПН та інші документи.

РЕЄСТРАЦІЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану
у встановлених законом випадках.
У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану, державна реєстрація
розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання подружжя або одного з них.

Підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу є:
рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом до набрання чинності Законом України "Про
державну реєстрацію актів цивільного стану" <http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17>, яке набрало
законної сили;
спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей;
заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно
відсутнім, недієздатним.

Чи необхідне рішення суду для розірвання шлюбу?
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання
шлюбу.
До 27.07.2010 року Державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду проводилась
незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало
чинності. Тобто рішення суду до 27.07.2010 року хоч постановлені ще в 1990, наприклад і не виконані, підлягають
виконанню в органах ДРАЦС шляхом складання актового запису про розірвання шлюбу та видачі свідоцтва.
Державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду, проводиться за письмовою заявою про
державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду <http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00
#n575> яка подається подружжям або одним з них, по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про
розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про
сплату встановленої судом суми державного мита.

Рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинності Законом України "Про
державну реєстрацію актів цивільного стану" <http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17>, а саме з 27.07.2010
року надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення
для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в
актовому записі про шлюб.
Якщо актовий запис про шлюб зберігається в іншому відділі державної реєстрації актів цивільного стану
України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу,
повинен у день надходження рішення надіслати його до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за
місцезнаходженням актового запису про шлюб для проставлення відповідної відмітки в порядку, передбаченому
абзацом другим цього пункту, та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану
громадян, крім випадку зберігання цього запису на тимчасово окупованій території України.
У разі зберігання актового запису про шлюб на тимчасово окупованих територіях Донецької або Луганської
областей рішення суду про розірвання шлюбу надсилається до відділів державної реєстрації актів цивільного
стану відповідних управлінь державної реєстрації головних територіальних управлінь юстиції у Донецькій та
Луганській областях, а у разі зберігання такого актового запису на тимчасово окупованій території Автономної
Республіки Крим - до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації
головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Для кого можливе звільнення від сплати державного мита?
Якщо один із подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то державна
реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва проводиться незалежно від сплати державного мита
другим з подружжя.
В яких випадках можливо розірвати шлюбу у відділі ДРАЦС?
В ст.106 СК України йдеться про те, що подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної
реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Державна реєстрація розірвання шлюбу
проводиться на підставі письмової заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей
<http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n593>.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до
органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від
його імені може подати другий з подружжя.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після
спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
В ст. 107 СК України йдеться про те, що шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного
стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:
1) визнаний безвісно відсутнім;
2) визнаний недієздатним.

Чи можливо відтермінувати розірвання шлюбу після подачі заяви?
Якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до відділу державної реєстрації актів цивільного
стану для державної реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, строк такої реєстрації на
письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день,  перенесення державної реєстрації
розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.
Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про
причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може з'явитись для державної реєстрації розірвання
шлюбу, він може під час подачі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, або впродовж місяця
письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу
за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого
слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому
того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідченим, про що робиться відповідна
відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Для відміток".
Той із подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу і буде відсутній при
державній реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має
дітей, про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
До заяви про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України
<http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524> ініціатором розірвання шлюбу, крім того, додається копія
рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним.
ДЕРЖАВНА РЕЄТРАЦІЯ СМЕРТІ

Де можливо зареєструвати смерть?
Державна реєстрації смерті провадиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем
настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання (до року з дня настання смерті).
В разі звернення після року з дати смерті, потрібно звернутися до відділу державної реєстрації актів
цивільного стану за місцем проживання заявника.

Хто може звернутися для реєстрації смерті?
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опуки та
піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де сталася
смерть, та інших осіб.

Як швидко необхідно звернутися для реєстрації смерті?

Заява про держану реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті  або
виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної
установи, не пізніше п’яти днів.

Які документи необхідні для реєстрації смерті?
Підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть або фельдшерська довідка
про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про встановлення факту смерті
особи в певний час чи про оголошення громадянина померлим, а також повідомлення установи виконання
покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Також подаються при реєстрації смерті паспорт померлого та заявника, відсутність даних документів не
буде перешкоджати державній реєстрації. Ідентифікаційний код померлої особи при наявності.

Які документи отримуються після реєстрації смерті ?
Про факт державної реєстрації смерті видається відповідне свідоцтво.
Також після реєстрації смерті відділ реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру
актів цивільного стану про смерть для отримання допомоги на поховання.

ПОРЯДОК ПРОСТАВЛЕННЯ АПОСТИЛЯ

Проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав,
здійснюється згідно з Правилами проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання
на території інших держав, затвердженими спільним наказом Міністерства закордонних справ України,
Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5 грудня 2003 року  № 237/803/151/5, та
Порядком проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також
на документах, що оформляються нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 11
листопада 2015 року № 2268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №
1420/27865.

Який алгоритм проставлення апостиля?
Проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на
документах, що оформляються нотаріусами України, проводиться за допомогою програмних засобів ведення
Електронного реєстру апостилів у такому порядку:
- прийняття документів для проставлення апостиля, формування та реєстрація заяви про проставлення
апостиля (територіальні органи Міністерства юстиції України);
- розгляд документів, поданих для проставлення апостиля (Міністерство юстиції України);
- проставлення апостиля, відмова у його проставленні (Міністерство юстиції України);
- видача документів за результатом розгляду заяви про проставлення апостиля (територіальні органи
Міністерства юстиції України).

Хто може бути заявником для проставлення апостиля?
Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає відповідний документ, шляхом її
особистого звернення до територіальних органів Міністерства юстиції України, крім випадку проставлення
апостиля на виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань.
Виписка з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля передається державним
реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яким сформовано таку
виписку, до територіальних органів Міністерства юстиції України
Поштовим зв’язком може бути надіслана заява про проставлення апостиля виключно з-за кордону та для
проставлення апостиля на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану.


Щоподаєзаявник для проставлення апостиля?
- оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому
порядку;
- документ про оплату послуги з проставлення апостиля.
          Заява формується та реєструється виключно за наявності документа про оплату послуги з
проставлення апостиля (крім випадків, коли заявник звільняється від такої оплати). Сума оплати за проставлення
апостиля для фізичних осіб 51 грн., для юридичних 85 грн.

Яка вартість послуг з проставлення апостиля?
Наказом Міністерства юстиції від 18 грудня 2003 року № 161/5 встановлено плату за надання послуги з
проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на
документах, що оформляються нотаріусами України, для громадян України, іноземців та осіб без громадянства
- 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн) та для юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян (85 грн).
Які реквізити для оплати апостиля?
Рахунок платежу за надання послуги з проставлення апостиля:
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача: 899998;
Одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22012500;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
Рахунок отримувача: 33210879026001;
Призначення платежу: за проставлення апостиля;
Код класифікації доходів бюджету: 22012500.

Який строк розгляду документів для проставлення апостиля?
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк   до 2 робочих днів.
У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення
перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них
у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк
розгляду документів, поданих для проставлення апостиля, може бути продовжено до 20 робочих днів.

ДЕРЖАВНА РЕЄСТАРЦІЯ ШЛЮБУ

Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою
формою до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану <http://www.drsu.gov.ua/show/58> за
їхнім вибором.

Які документи необхідно подати до відділу?
Громадянам України - паспорт громадянина України (якщо ID-паспорт та довідка про реєстрацію місця
проживання)
Громадянам інших держав - оригінал закордонного паспорта та його переклад на українську мову,
нотаріально засвідчений.
Що робити якщо один з подружжя раніше перебував у шлюбі?
До відділу ДРАЦС необхідно подати:
Документ про розірвання шлюбу - свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду з відміткою про
набрання ним законної сили, постановлене після 2010 року.
Для громадян інших держав про розірвання шлюбу - свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду з 
проставленим апостилем або легалізацією та перекладом на українську мову, нотаріально засвідчений.
З якого віку можливо одружитися?
Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для жінки та чоловіка встановлюється у
вісімнадцять років (стаття 22 Сімейного кодексу України).

Що робити якщо наречений/наречена знаходяться за кордоном?
Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну
реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису (ів) на
якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватись на
нотаріально посвідченій довіреності.

Скільки часу необхідно чекати для укладення шлюбу у відділі ДРАЦС?
Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про