ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ
УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У МІСТІ КИЄВІ


До уваги громадян!

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
При цьому вимогами статті 18 Закону передбачено що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Вимогами части 2 статті 48 Закону визначено, що Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
У той самий час вимогами частини 5 статті 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що а майно, у тому числі кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.
Необхідно звернути увагу, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним, та прийнятий пізніше за Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Закон України «Про виконавче провадження» зобов’язує виконавця вживати заходів примусового виконання, в тому числі арешт коштів, що містяться на рахунках боржників. При цьому статею 48 Закону чітко визначено випадки, в яких забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, а вимоги частини 5 статті 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлює пряму заборону на  звернення стягнення на кошти Фонду, в тому числі накладення арешту.
Таким чином діюче законодавство зобов’язує виконавця приймати процесуальне рішення щодо накладення арешту на кошти фонду, а питання виконання/відмови у виконанні такого рішення покладається на банківську установу, в якій відкриті рахунки боржника.
ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У МІСТІ КИЄВІ @

01001, м. Київ, пров. Музейний 2д
тел. (044) 270-58-40, 279-85-41
mail: info@kv.minjust.gov.ua